ПРО IT В УКРАЇНІ

Все просто. Спочатку людина, яка може щось розробляти, знаходить людину (переважно на Заході), якій щось потрібно розробити. І що характерно — вона для неї навіть щось пристойне розробляє. Ну або хоча б успішно впрягається і видає непоганий результат. Це в принципі не складно — програмісти у нас хороші, західний менталітет (хоча б американський) приблизно розуміють, ну загалом — злетіли.

Далі — більше.

Людина наймає ще собі програмістів, бере більше проєктів. Потім усе це обростає ХаЕрами, бухгалтерією, офісами, папірцями, охоронцями та скляним кабінетом зі столом із червоного дерева. Що радує — довгоногі секретарки тепер не у фаворі. Тепер новоявлений бізнесмен пишається поїздками горами-Альпами, морями-акіанами (неодмінно з дайвінгом/серфінгом) або, в найгіршому варіанті, подорожами дупами світу.

А бізнес-модель тим часом залишається на найпримітивнішому рівні — продажу поголів’я худоби (закреслено) програмістів поштучно західним партнерам.

Тут, щоправда, є два затика.

Аутстафінг та аутсорсинг

Перший: аутстафінг (а це саме він, ви впізнали його) — самий низько маржинальний бізнес в ІТ. Ну ви можете зняти 100% рентабельності. Але це — стеля. Ну гаразд, можна якось кинути клієнта і продати йому за 150%. Але ніяких 300 або, тим більше, 1000% РОІ вам не досягти ніколи.
Другий: для поліпшення РОІ ви змушені наймати найбільш високомаржинальних розробників. Ну так, ви вгадали — це сеньйори й вище. Плюс: такого фахівця легше продавати замовнику, але такий фахівець і сам непогано вміє себе продати. Ваше завдання, як підприємця стає просто звести такого супер-фахівця із замовником. І вуаля! Грошики самі капають вам у кишеньку.

Як ви розумієте — це все кльово, але десь є засідка. І засідка тут, як завжди, — ресурсів (закреслено) супер-сеньйор програмістів на всіх не вистачає.

І для того, щоб відірвати перед носом (а частіше — прямо зі штату) у конкурентів такого фахівця, щоб він приносив гроші вам, а не конкурентам, вам потрібні дедалі потужніші ейчАри. Ах, ні, це вже не ейчАри, це нова професія — рекрутери. І їх скіли з переманювання фахівців стають важливішими за скіли самих фахівців.

Ви можете запитати — якого біса ти розповідаєш банальності? Так, ви безумовно маєте рацію. Це всі знають. Але я це повторив вам для того, щоб нагадати, що на ринку розробки у нас справжній червоний океан. Акули жеруть інших акул і вискакувати на цей ринок — смерті подібно.

До речі, з продажами у наших аутсорсингових компаній точно так само — західні бізнесмени тікають, тільки-но почувши, що з ними намагається познайомитися сейлз української компанії. Не жартую — читав нещодавно в одному поважному виданні.

І який же вихід, запитаєте ви?

Внутрішній ринок

Ну ось ми вийшли на блакитний океан внутрішніх розробок. Там є маса мінусів:

• Українські компанії не звикли платити нормальні гроші
• Українські компанії не розпещені сервісом. Дуже часто замовники очікують і від нас послуг “на відчепись”, їх до цього привчили масові українські розробники з різноманітних “веб-студій”

Але є і плюси:

• Ми там практично одні, хто пропонує за адекватні гроші якісні послуги на рівні аутсорсерів за адекватні гроші
• Ми можемо наймати кого завгодно, нам не потрібен супер-мега-сеньйор для найпростіших CRUD застосунків, а саме вони й потрібні здебільшого для бізнесу

Отже, до чого я це? Просто побажайте нам удачі.