ПРО ПЕРФЕКЦІОНІЗМ

Одним із найдивовижніших відкриттів за час мого бізнесу стало те, що найгіршою властивістю для бізнесу (не тільки у власника, а й у будь-якого співробітника) є перфекціонізм.

З роздовбаєм можна працювати — треба тільки його менеджити, нагадувати й вибудовувати систему відповідальності. Якщо вартість його менеджменту вища, ніж дохід, який він приносить, — нахер із пляжу. Якщо все-таки він виправдовує і свою зарплату, і частину зарплати свого менеджера — він прекрасний працівник.

Із хамом можна так само працювати. Кілька мотивувальних розмов, видача чітких вказівок — як робити, а як не робити — і все працює. Ну, якщо людина не сприймає — ну значить розлучаємося. Якщо працює — у вас прекрасний працівник.

З людиною, яка не хапає з неба зірок, так само можна працювати. Просто ставити його на ті завдання, які він тягне. Він буде їх робити старанно і наполегливо. Навіть може і краще, ніж його більш обдаровані колеги. Ба більше — він буде дуже любити цю роботу і з ним можна буде чудово спрацюватися.

З невизнаним генієм теж можна працювати. Давати складні творчі завдання, навантажувати ресерчами й всілякими нерозв’язними завданнями. Він любитиме вашу роботу, як дім рідний.

З усіма можна працювати.
Не можна працювати тільки з перфекціоністами.

Ваші завдання ніколи не будуть виконані. Навіть не так — їх ніколи не буде розпочато. Адже перед початком завдання ТРЕБА ВСЕ ПРОДУМАТИ! А якщо ви таки змусите перфекціоніста почати завдання, він буде СТРАЖДАТИ. Для того, щоб посмажити яєчню, він замовить іншу, потужнішу плиту, до неї нову кухню, а скоріше за все й квартиру. А може й новий дім. Він постійно буде незадоволений. Йому буде погано. І людям, які працюють поруч із ним, теж постійно буде погано.
Якщо ж це буде засновник стартапу, то цей стартап ніколи не вийде зі стану прекрасної діаграми-бізнес-плану. А сам засновник залишиться працювати в наймі, бо він уже все порахував і влазити в це болото — нема чого.

Перше, чого я навчився, розпочавши свою справу, — у мільйон разів краще невірно ухвалене рішення, ніж правильне, але неприйняте рішення. Тут як на війні — краще поганий і дурний командир, який віддає безглузді накази, ніж відсутність наказів.

Краще поганий логотип, ніж неможливість запустити напрямок тому, що ніхто не може вирішити, який логотип обрати.

До чого це я? Та так. Почитав учорашні коментарі до посту про лого. Ну і ось… подумалося.