ПРО РОБОТУ НА ВНУТРІШНІЙ РИНОК

Розповім історію про роботу на внутрішній ринок. Коли я одного разу написав пост про це, то було багато коментарів на кшталт “ви молодці, все вийде” і чимало постів на кшталт “там грошей немає, ловити нема чого”. А ось за фактом проблеми вилізли зовсім інші.

Два потенційні замовники прямо в суботу хором відмовилися замовляти розробку зі словами “ми собі в штат програміста беремо — він зробить”. Ну, обговорювати те, що у суботу працювати (та ще й хворим) не найкращий варіант, я не буду. Та я й не працював, так на дзвінки відповів. Я про зовсім інше.

Що клієнт втрачає

Ось дивіться — ми за розробку просимо суму, що дорівнює середній зарплаті джавера в Києві на місяць. Причому клієнт отримує за ці гроші ПМа, трьох розробників, мою консультативну підтримку, рекрутинг, усі умови для цих програмістів, ну і мої гарантії, що проєкт злетить.

Але ні, клієнт наймає собі програміста, якщо не на середню зарплату, то щонайменше треба забезпечити його умовами та менеджментом, плюс взяти на себе всі ризики. Якщо ж він наймає програміста за низьку плату, то значить:

а) втрачає кілька місяців, поки новачок самотужки сам розрулить проєкт;

б) не має взагалі жодних гарантій, що проєкт злетить (ну я не хвалюся, але все-таки я вмію стартувати такі проєкти, а клієнт?); Плюс до цього витрати на офіс, рекрутинг, менеджмент тощо.

А за все це клієнт отримує задоволення від того, що “зате це наш співробітник робить”. У всьому світі бізнес прийшов до розуміння, що в будь-якій справі краще спеціалізація. І я намагаюся бути в тому ж ритмі, наприклад — сайт ми собі самі не розробляли, замовляли в інших. А що ж з усіма іншими?